Гончар Олександр Терентійович
Олександр Терентійович Гончар
Олесь Гончар (Олександр Терентійович Гончар (Біличенко) (3 квітня 1918, Катеринослав – 14 липня 1995, Київ ) поет, прозаїк, публіцист, громадський діяч.
Один з найвідоміших представників української художньої прози другої половини XX століття.
Народився поблизу Катеринослава, жив і виховувався на Полтавщині у родичів матері.
Публікуватися почав з 1937 року в республіканських виданнях: «Літературна газета», «Комсомолець України», «Молодий більшовик» та інших. Після повернення з фронту мешкав у селищі Ломівка (нині у межах міста Дніпропетровськ), навчався на філологічному факультеті університету (нині – ДНУ), у цей час написав новели «Модри Камінь», «Співачка», «Весна за Моравою», нарис «Аспірантка», першу книгу трилогії «Прапороносці» – «Альпи», почав писати «Голубий Дунай» і «Золоту Прагу».
Помер у Києві,. похований на Байковому цвинтарі. 2005 року йому було присвоєно звання Герой України (посмертно).