Гуменюк, Надія. І дощ не змиє всі сліди
Гуменюк, Надія. І дощ не змиє всі сліди / Н. Гуменюк. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2023. – 240 с.
Безкарність – найбільше заохочення злочину.
Марк Тулій Цицерон
Надія Гуменюк – відома українська сучасна письменниця та журналістка. У її творчому доробку понад п’ять десятків книжок поезії, прози та творів для дітей, відзначених низкою престижних премій: імені Лесі Українки, імені Олександра Олеся, «Благовіст», «Звук павутинки», імені родини Косачів, імені Агатангела Кримського та інших. Переможниця багатьох конкурсів, володарка гран-прі Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» (за роман «Вересові меди») та 2-ї премії конкурсу «Гранд-Коронація» (за роман «Та, що ламає вітер»)
Нова книга «І дощ не змиє всі сліди» Надії Гуменюк яскраво вирізняється на тлі минулих творів авторки, адже центральною лінією сюжету тут є детективна історія, яка переплітається з трагічними долями головних героїв.
Надія Гуменюк вважає, що наприкінці життя людина зазвичай шкодує про дві речі: що мало любила і мало подорожувала.
Головну героїню Лізу Яремко в селі знали всі, гарна медичка та хороша мати, вона ніколи не була центром уваги Всесвіту, тому ще більше не зрозуміло, чому трагедія трапилась саме в її родині. Доля жорстоко обійшлася з жінкою. Лізина донька вмирає, а незабаром на цвинтарі, біля могили дівчинки, знаходять тіло самої Лізи. Поліція переконана: це самогубство, але амбітна журналістка Рута Ружин вважає інакше. Люди багато шепотілися про дивні події, але розкрити всі таємниці випало саме Руті, перспективній журналістці, яка незабаром і сама стане частиною цієї гри на виживання.
Розслідувати цю загадкову історію її запрошує молодий і харизматичний чоловік Святослав. Він упевнений: хтось гальмує справу та заплутує сліди. Кому ж заважала проста сільська фельдшерка, вихована в дитбудинку? Згодом стає відомо, що Ліза не була сиротою. Справжнє ім’я жінки – Ізабель, а батько її – кубинець. Рута починає розмотувати клубок сімейних таємниць і небезпечних пристрастей. Усе це, наче сюжети із захопливого кіно. І Рута ще не знає, яка роль у цій картині відведена їй та Святославові, який старанно приховує власну таємницю… Ніби герої славетних скандинавських детективів, Рута і Святослав не могли собі уявити, які пристрасті та родинні таємниці приховувала померла, та в які перипетії вони будуть втягнуті через це журналістське розслідування.
Мені книга дуже сподобалась. Мова письменниці досить незвична, але в цьому є свій колорит. Читається дуже швидко, захоплює.
Раджу прочитати.
Нова книга «І дощ не змиє всі сліди» Надії Гуменюк яскраво вирізняється на тлі минулих творів авторки, адже центральною лінією сюжету тут є детективна історія, яка переплітається з трагічними долями головних героїв.
Надія Гуменюк вважає, що наприкінці життя людина зазвичай шкодує про дві речі: що мало любила і мало подорожувала.
Головну героїню Лізу Яремко в селі знали всі, гарна медичка та хороша мати, вона ніколи не була центром уваги Всесвіту, тому ще більше не зрозуміло, чому трагедія трапилась саме в її родині. Доля жорстоко обійшлася з жінкою. Лізина донька вмирає, а незабаром на цвинтарі, біля могили дівчинки, знаходять тіло самої Лізи. Поліція переконана: це самогубство, але амбітна журналістка Рута Ружин вважає інакше. Люди багато шепотілися про дивні події, але розкрити всі таємниці випало саме Руті, перспективній журналістці, яка незабаром і сама стане частиною цієї гри на виживання.
Розслідувати цю загадкову історію її запрошує молодий і харизматичний чоловік Святослав. Він упевнений: хтось гальмує справу та заплутує сліди. Кому ж заважала проста сільська фельдшерка, вихована в дитбудинку? Згодом стає відомо, що Ліза не була сиротою. Справжнє ім’я жінки – Ізабель, а батько її – кубинець. Рута починає розмотувати клубок сімейних таємниць і небезпечних пристрастей. Усе це, наче сюжети із захопливого кіно. І Рута ще не знає, яка роль у цій картині відведена їй та Святославові, який старанно приховує власну таємницю… Ніби герої славетних скандинавських детективів, Рута і Святослав не могли собі уявити, які пристрасті та родинні таємниці приховувала померла, та в які перипетії вони будуть втягнуті через це журналістське розслідування.
Мені книга дуже сподобалась. Мова письменниці досить незвична, але в цьому є свій колорит. Читається дуже швидко, захоплює.
Раджу прочитати.
Тетяна Мищенко, завідувачка патентно технічного відділу ДОУНБ
Спецпроєкт
