Зроблено в Україні

Група українських інженерів із Дніпра розробила безпілотник із різними модифікаціями для подолання ворожої ППО та ефективнішого виконання бойових завдань, який у кілька разів дешевше західних аналогів і при цьому не поступається їм за характеристиками. Це спеціальний контейнер для 20 набоїв ВОГ-17М, які впадуть точно на голову окупантам.

Над проєктом працють унікальні спеціалісти, зібрані з центрів аєрокосмічної галузі Дніпра та Харкова, здатні вирішувати будь-які завдання для створення БПЛА для потреб ЗСУ. Крім того, над проєктом працюють й іноземні спеціалісти. Наприклад, троє програмістів із Австралії, США й України знайшли помилку в програмі автопілота за півночі, вона дуже заважала при автоматичному злеті.

Ініціатор проєкту Володимир Яценко зазначає: «При розробці українських БПЛА ми маємо рухатися у бік «Тесли», а не «Мерседеса». Війна в Україні показала, що у сучасному світі перевагу в бою має той, хто має більше артилерії та безпілотних літальних апаратів для наведення вогню на цілі. Якщо ситуація з озброєнням завдяки США та країнам ЄС поступово покращується, то з дронами все набагато гірше. Бізнес і волонтери за три місяці війни скупили майже всі придатні варіанти, що викликало дефіцит безпілотників по всьому світу та відповідно різкий стрибок цін. Тому сьогодні ЗСУ просто потрібні сотні недорогих БПЛА оперативно-тактичного рівня, захищених від засобів радіоелектронної боротьби та ППО».

Володимир Яценко зазначає, що його захоплення – авіація, він пілот вертольота. Але, на жаль, небо закрите для цивільної авіації, тож старт програми з безпілотниками – це продовження його хобі, яке переродилося на серйозний проєкт.

При розробленні безпілотників використовуються нові технології, але розробники їх не розкривають, бо це є закритою інформацією. На сьогодні основна проблема і нашої, і російської армії – це використання одного – максимум двох апаратів для вирішення конкретного завдання. Цей підхід уже застарів. Майбутнє за «роєм» – групою безпілотників із різним призначенням – розвідники, хибні мішені, ударні апарати. Така група може прориватися через найсучаснішу ППО. Наприклад, у російських комплексів час перезаряджання боєкомплекту мінімум одна година. Наша наступна розробка – це саме управління групою безпілотників, що дасть українській армії значну перевагу над агресором. При розробці безпілотників використовуються спеціалісти штучного інтелекту. Вже є перші результати, зараз робота ведеться над оптимізацією – із завданням має упоратися бортовий комп'ютер із обмеженими обчислювальними можливостями. Завдання безпосередньо штучного інтелекту – це розпізнавання потенційних цілей у режимі реального часу з передачею координат ударним дронам, які працюють у групі з розвідником, та оператору БПЛА для ухвалення рішення. Це гігабайти відео та фото. Ефективний аналіз такого обсягу інформації для пошуку замаскованих цілей без штучного інтелекту неможливий.

Конструктор Володимир Яценко говорить, що наші безпілотники дешевші за іноземні аналоги за рахунок того, що це не бізнес-проєкт, хоча ми застосовуємо всі інструменти для оптимізації бізнес-процесів. «Я в розмовах часто жартую, що мене не цікавить «літаючий» «Мерседес». Апарати легкого класу вартістю від 100 тисяч доларів не мають великих перспектив у майбутньому. Війна «відфільтрувала» всі неякісні безпілотники. Проте, деякі волонтери через незнання продовжують закуповувати за 100–200 тис доларів дорогі дрони, які літають до першого ворожого ППО, наприклад, дуже популярний у волонтерів кіпрський безпілотник Poseidon коштує 120 тисяч євро, хоча його китайське першоджерело Mugin EV350 у базовій комплектації без камери та телеметрії коштує 19,5 тисяч доларів. Зараз йде переважно війна «дронів та артилерії». Українській армії сьогодні просто потрібні сотні недорогих безпілотників оперативно-тактичного рівня, захищених від засобів РЕБ та ППО. Треба розуміти, що хоча Китай – це фабрика світу, але там нічого не лежить на полиці в готовому вигляді. А якщо йдеться про ударні безпілотники, то їх точно купити не можна. І точно ніхто не продасть програму розрахунку балістичної траєкторії боєприпасу. Ми відмовилися від ідеї робити БПЛА на базі існуючих планерів і зробили проєкт з нуля, підхід був такий самий як при проєктуванні великих літаків, повністю електронна модель, яка тестується на спеціальних програмах симуляторах і лише після цього реальне виробництво. Ми поставили собі завдання зробити дуже дешевий та дуже ефективний БПЛА, спеціально пристосований для вирішення бойових завдань. Є такий показник – ймовірність подолання РЕБ та ППО супротивника. За розрахунками він у нас один із найкращих через застосування нових технологій, а його дешевизна нівелює збитки від його втрати під час виконання бойового завдання. У нас був випадок, коли один із безпілотників, який ми передали ЗСУ, окупанти 10 днів не могли збити засобами ППО. Щоб його знищити, вони використали ракету БУК. Уявіть собі – проста практично базова модель БПЛА, яка коштувала не більше ніж $5000, змусила ворога витратити ракету ціною $200 000», – розповів Яценко.

Протягом року Україна може досягти паритету з агресором у питанні виробництва. Винахідник каже, що на сьогодні це навіть не питання фінансів. «У мене дуже багато запитів на продаж, але я для себе прийняв рішення, що ми не продаємо, а передаємо наші апарати в правильні підрозділи, де вони будуть використовуватися максимально ефективно. Головне завдання, яке я вирішую організаційно – логістичне. Закупівля комплектуючих для виробництва 300 апаратів напружує навіть китайців. Можу сказати, що ми зараз закуповуємо комплектуючі партіями не менш як 100 апаратів. »

Для того, щоб забезпечити українську армію БПЛА у достатній кількості потрібно не тільки їх виробництво. Просто виробництво – це лише вершина айсбергу. Основне – людський чинник: навчання операторів, техніків, логістика з постачання запасних частин. Але за рахунок правильної архітектури, продовжуючи автомобільні терміни, для наших виробів не потрібні «гонщики спортивних автомобілів». На навчання оператора з базовою підготовкою йде максимум один-два дні. Уніфікація дозволяє замінити будь-який вузол протягом 30 хвилин, а низька вартість комплектуючих за рахунок великих закупівельних партій дозволяє формувати склад запчастин у достатній кількості. На сьогодні в Україні немає компаній, які можуть виготовляти тисячу безпілотників на рік. У компанії зробили грамотну інтеграцію високотехнологічних вузлів сторонніх постачальників. Так, наприклад, ключовий вузол – оптичний – це так звана «кулька». Його постачальник – канадсько-американський L3-Harris, двигун Rotax. Це стандарт галузі в малій пілотованій авіації. В тому, що тепловий слід від бензинового двигуна «Байрактара» робить його ласою принадою для ворожих РЕБ та ППО, а отже, істотно знижує зону його застосування. В даний час винахідники створили універсальний прототип, який модифікується для потрібного бойового завдання протягом години – від тактичної (розвідник або ударний дрон) до оперативної (робота на великих відстанях лінії фронту з тим же функціоналом).

Випробування безпілотника вже завершено, у розробці тестувався штучний інтелект.

«Вже є перші результати, зараз робота ведеться над оптимізацією – із завданням має справлятися бортовий комп’ютер із обмеженими обчислювальними можливостями. Завдання безпосередньо штучного інтелекту – розпізнавання потенційних цілей у режимі реального часу з передачею координат ударним дронам, які працюють у групі з розвідником, та оператору БПЛА для ухвалення рішення», – пояснює винахідник.

Володимир Яценко пояснив, що зібрана ним команда відмовилася від ідеї робити БПЛА на базі планерів і зробила проєкт з нуля. «Підхід був такий самий, як при проєктуванні великих літаків: повністю електронна модель, яка тестується на спеціальних програмах-симуляторах, і тільки після цього реальне виробництво», – говорить він.

Вже є готові моделі, і вони вже передані бійцям на передову. І вони влаштовують всіх!

Тетяна Мищенко, завідувачка патентно-технічного відділу ДОУНБ