Леонардо да Вінчі: «Я люблю тих, хто може посміхатися у біді…»
Коли ми говоримо про приклад «універсальної людини» – це саме про нього. Італійський математик, винахідник, науковець (анатом, натураліст), художник (живописець, скульптор, архітектор), письменник, музикант, один із найбільших представників мистецтва Високого Відродження."
Він не залишив жодного автопортрета, який однозначно належить саме йому. Разом із тим є автором найзагадковішого портрета, який і досі викликає багато запитань, бентежить істориків, письменників дослідників. Мова, звичайно, про «Мо?ну Лізу» («Джоконда») (італ. Mona Lisa, La Gioconda, фр. La Joconde).
Його полотна зберігають в галереях Вашингтона, Флоренції, Лондона, Лувра, Мілана, Кракова, Турина, Ватікана, Мюнхена. Й саме йому належить перше пояснення про те, а чому ж небо є синім.
Леонардо був й талановитим музикантом, відома його срібна ліра у формі кінської голови. Саме з нею Лоренцо Медічі послав його як миротворця до Людовіко Сфорца в Мілан. Саме у Мілані його творчість отримала новий напрямок. Він був зарахований до придворного штату спочатку як інженер, а згодом і як художник.
Наш герой також є автором пам'ятнику Франческо Сфорца, батька Людовіко Сфорца - герцога Міланського, талановитого діяча епохи Відродження. Протягом десяти років Леонардо да Вінчі працював над цим монументом. Глиняна модель статуї була зруйнована при взятті Мілана французами в 1500 році та відома лише за підготовчими ескізами.
Повернення до Флоренції ознаменувалося службою в герцога Чезаре Борджіа (Cesare Borgia) і створенням найславетнішого полотна - "Джоконди" (Gioconda).
Нова робота в герцога передбачала часті роз'їзди. Головною місією Леонардо була розвідка та підготовка місцевості до бойових дій. Чезаре Борджіа вважали найбільшим лиходієм християнського світу, але Леонардо захоплювали його завзятість і талант полководця. Він стверджував, що вади герцога врівноважуються "так само великими достоїнствами".
Окрім досвіду військового інженера та архітектора, Леонардо займався ботанікою в садах Ватикану. У 1490 році ним була створена «Вітрувіанська людина» — уславлений малюнок, який іноді називають канонічними пропорціями.
Вражають його карікатури, які дещо дисонують зі зразками мистецтва Відродження. Деякі з них наче змальовані нишком, ніби художник зробив нарис на вулиці. До речі, він радив своїм учням завжди носити з собою блокнот, щоб малювати людей у місті, які "сваряться, сміються чи б'ються". Його цікавили дивні обличчя. В щоденнику Леонардо читаємо: "Про жахливі обличчя я нічого не скажу, бо вони природно залишаються в пам'яті".
Але в його виконанні, вони не менш досконалі в своєї потворності, ніж прекрасні обличчя мадони. До речі, саме одна з копій втраченої карікатури да Вінчі надихнула Джона Тенніела на створення ілюстрації до "Пригод Аліси в країні чудес".
Думки Леонардо да Вінчі в «Пунктирі» .
«Будь-яка перешкода долається стійкістю».
«Де вмирає надія, там виникає порожнеча».
«І краса служить часом для недобрих справ».
«Відчувши свободу польоту, ти завжди ходитимеш по землі, дивлячись у небо».
«Живопис сперечається і змагається із природою».
«Жалюгідний той учень, який не перевершив свого вчителя».
«Живопис сперечається і змагається з природою».
«Помірність служить надійним захистом від вад».
«Мудрість є дочкою досвіду».
«Не обертається той, хто спрямований до зірок».
«У художника є всесвіт у його розумінні і руках».
«У природі все мудро продумано і влаштовано, кожен має займатися своєю справою, і в цій мудрості – найвища справедливість життя».
«Хто може іти до джерела, не повинен іти до глека».
«Хто не карає зла, той сприяє його завершенню».
«Хто не цінує життя, його не заслуговує».
«Якщо людина прагне свободи, чому вона птахів і звірів тримає в клітках?»
«Якщо ти назвеш живопис німою поезією, то і живописець зможе сказати, що поезія – це сліпий живопис».
«Вода, яку ти торкаєш, це остання, що втекла і перша, що прибуває. Так і з часом».
«Гнів є короткочасним божевіллям».
«Джерело всіх наших знань – у нашій здатності до сприйняття».
«Єдиним критерієм істини є досвід».
«За солодке доводиться гірко розплачуватися».
«Наше життя зроблено смертями інших».
«Немає поради більш вірної, ніж та, яку почуєш на кораблі, що зазнає лиха».
«Маленькі кімнати чи житла збирають розум, а великі його розсіюють».
«Природа так про все подбала, що всюди ти знаходиш чому вчитися».
«Справжня любов пізнається у нещасті. Як вогник, вона тим яскравіше світить, чим темніша нічна імла».
«Хороший художник має два головних об’єкти для малювання – людину та задум її душі»
«Художник повинен починати кожне полотно з чорних відтінків, бо всі речі в природі темні, крім тих, що освітлюються світлом».
«Чим ширша душа людини, тим глибше вона любить».
«Я люблю тих, хто може посміхатися у біді…»
«Вершина задоволення – радість розуміння».
«Всяке життя, добре прожите, є довге життя».
«Воістину той, хто не цінує життя, його не заслуговує».
«Випробуй один раз політ, і твої очі назавжди будуть спрямовані в небо. Якось там побувавши, на все життя ти приречений сумувати за ним».
«Коли я думав, що вчуся жити, я вчився вмирати».
«Критикуючи, критикуй думку, а не його автора».
«Краще бути позбавленим поваги, ніж втомитися приносити користь».
«Навіть найменша кішка – це витвір мистецтва».
«Поганяй свого друга наодинці і хвали на людях».
«Противник, який шукає ваші помилки, корисніший, ніж друг, який бажає їх приховати».
«Ради питай у того, хто охоче визнає свої помилки».
«Хто інших ображає, той себе не береже».
«Хто не цінує життя, той не вартий його».
«Щастя дістається тому, хто багато трудиться».
«Воістину завжди там, де бракує розумних аргументів, їх замінює крик».
«Живопис - це поезія, яку бачать, а поезія - це живопис, який чують».
«Заснув осел на льоду глибокого озера, а теплота його розтопила лід, і осел на горі своє прокинувся під водою і відразу потонув».
«Істина була єдиною дочкою часу. Істина, зрештою, не залишається прихованою».
«Людина не може мати меншу або більшу майстерність, ніж майстерність себе».
«Навчання без бажання псує пам'ять, і воно нічого не зберігає в собі».
«Охочий розбагатіти протягом одного дня буде повішено протягом одного року».
«Сяюча краса юності зменшується у своїй досконалості від надмірних та надто вишуканих прикрас».
«Якщо все здається легким, це безпомилково доводить, що працівник дуже мало вправний і що робота вища за його розуміння».
«Iron rusts from disuse, stagnant water loses its purity and in cold weather becomes frozen; even so does inaction sap the vigor of the mind».
«Дрібна причина породжує великі руїни».
«Darkness is the absence of light. Shadow is the diminution of light».
«І для лева видаються нещасливі дні, коли все йде комір-навиворіт і на кожному кроці підстерігають пригоди.»
«Feathers shall raise men towards the heaven even as they do the birds».
«Love, Fear, and Esteem, — Write these on three stones».
«One ought not to desire the impossible».
«Мудрість є дочка досвіду».
«Nothing is hidden beneath the sun».
«The painter who draws by practice and judgment of the eye without the use of reason, is like the mirror that reproduces within itself all the objects which are set opposite to it without knowledge of the same».
«Не завжди добре те, що гарно. І це я говорю для тих живописців, які так закохані в красу фарб, що з великим жалем надають їм найслабші і майже невідчутні тіні, недооцінюючи їх рельєфності. У цій помилці вони подібні до тих, хто вживає красиві, але нічого не говорять слова».
«Простіше сперечатися на початку справи, ніж наприкінці».
«Простота – це крайній ступінь витонченості».
«Ті, які віддаються практиці без знання, схожі на моряка, що вирушає в дорогу без керма та компаса… практика завжди має бути заснована на хорошому знанні теорії».
«Хороший художник має два головних об’єкти для малювання — людину та задум її душі. Перше легко, друге важко, тому що воно має бути виражене жестами та рухами кінцівок».
Волынский, Аким Львович. Жизнь Леонардо да Винчи / А.Л. Волынский.– М.: Алгоритм, 1997.– 525 с.– (Гений в искусстве).
Санти, Бруно. Леонардо да Винчи: альбом / Б. Санти.– М.: Слово/Slovo, 1995.– 80 с.– (Великие мастера итальянского искусства).
Леонардо да Винчи. Суждения / Леонардо да Винчи.– М.: Эксмо, 2006.– 416 с.: ил.
Сміт, Деніел. Думати, як Леонардо да Вінчі / Д. Сміт; пер. з англ. А. Мішта.– Київ: КМ-БУКС, 2018.– 224 с.
Леонардо да Винчи: альбом.– Київ: Мистецтво, 1993.– 128 с.: іл.– (Майстри світового мистецтва).
https://www.biography.com/artists/leonardo-da-vinci