Джон Роналд Руел Толкін. Найкращий
Перед смертю мати довірила виховання дітей отцю Френсісу Моргану – священикові Бірмінгемської церкви. Сильна, неординарна особистість мотивувала в Джорджа інтерес до філології.
Друзі, улюблений чай і організація напівсекретного гурту ЧКБО – «Чайний клуб і барровіанське суспільство». Вони насправді дуже любили чай, який продавався біля школи в універсамі Барроу, а також у шкільній бібліотеці, хоча це було заборонено.
Навчання в Оксфорді, полк Ланкаширських стрільців, участь у Першій світовій, загибель двох найкращих друзів, хвороби, наукова кар`єра та літературна. Дуже насичене стрімке життя, яке заслуговує не на один роман. Про це більш змістовно невдовзі розповімо в нашій постійній рубриці «На долоні історії». А зараз, ще декілька мудрощів від розробника «ельфійських» мов і особливої шифрувальної мови, яку Джон Роналд Руел використовував під час листування з дружиною.
«Гобліни – не лиходії, вони просто мають високий рівень корупції».
«Діти й повинні дорослішати – не залишатися їм вічними Пітерами Пенами. Зростати зовсім не означає втрачати невинність і здатність дивуватися; це означає йти призначеним шляхом. У незграбному, себелюбному молодику розмова про небезпеку, горе і тіні смерті може пробудити гідність, а іноді й мудрість».
«Зрозуміло, що «Володар перснів» мені не належить. Він з'явився на світ тому, що так судилося, і маю жити своїм життям, хоча, природно, я стежитиму за ним, як стежать за дитиною батьки».
«Ми не обираємо епоху. Ми може тільки вирішувати, як жити в ту епоху, яка обрала нас».
«Не маючи можливості користуватися олівцем або ручкою, почуваєшся безпорадним, наче курка, що залишилася без дзьоба».
«Перший свій твір я написав у сім років, і в ньому йшлося про дракона. Мама, прочитавши мій опус, помітила, що треба писати не зелений великий дракон, а великий зелений дракон. Чесно кажучи, я не зрозумів, чому вона так вважає і не розумію досі».
«Правильно підібране ім'я приносить мені велике задоволення. Коли я пишу, я завжди починаю з імені. Спочатку ім'я – потім історія, а не навпаки».
«Якби люди більше цінували їжу, а не збирали золото, цей світ був би набагато веселішим».
«Я навчався в школі короля Едуарда і багато часу витрачав на вивчення латини та грецької. Але я також вивчив англосаксонську, а заразом і готську. Останнє трапилося з чистого випадку, тому що в розкладі готської не було».
«Для позначення цього почуття я створив термін «евкатастрофа»: раптовий щасливий поворот сюжету, від якого серце пронизує радість, а на очах виступають сльози (я доводив, що найвище призначення чарівних казок і полягає в тому, щоб викликати це почуття)».
«Війна неминуча, якщо ми захищаємо своє життя від супостата, але я люблю меч не за те, що він гострий, і стрілу – не за її політ, а воїна не за силу. Я люблю їх за те, що вони захищають Батьківщину: її красу, стародавність, мудрість. Ось це я шаную і люблю, і ні страху, ні поклоніння немає в моїх почуттях».
«Беззмістовні промови починаються з якщо б».
«Втікаючи від свого страху, часто виявляєш, що насправді поспішив коротким шляхом йому назустріч».
«Добро і зло завжди залишаються добром і злом – як для людей, так і для ельфів із гномами. Треба тільки вміти відрізнити одне від іншого – чи то у себе вдома, чи то в Золотому Лісі».
«Жодна людина не може судити про власну святість».
«Навіть найменша людина може змінити хід майбутнього».
«Найкраща форма для довгого твору – це подорож».
«Не можна бути одночасно і тираном, і мудрецем».
«Not all those who wander are lost».
«Одному почати історію неможливо».
«Світ і справді сповнений небезпек, і в ньому багато темного, але багато і прекрасного. Немає такого місця, де любов не була б затьмарена горем, але чи не стає вона від цього тільки сильнішою?».
«Слабкі не раз покращували світ, мужньо і чесно виконуючи свій обов'язок, коли у сильних не вистачало сил».
«Ті, чий човен несе швидкий потік, приречені знаходити і втрачати».
«Що б не сталося потім, подвиги не тьмяніють».
«Я став менш цинічним, ніж був, бо пам'ятаю власні гріхи та дурниці».
Посилання на аудіоподкасти: Перейти
Листи Різдвяного Діда [Текст] / Дж. Р. Р. Толкін; худож. Дж. Р. Р. Толкін; ред. Б. Толкін; пер. з англ. О. О'Лір. – Львів: Астролябія, 2017. – 157 с.
Падіння Артура [Текст] / Дж. Р. Р. Толкін; ред. К. Толкін, літ. ред. О. Фешовець; пер. з англ. О. О'Лір. – 2-ге вид. – Львів: Астролябія, 2018. – 244 с
Зарубіжна література. 3 клас [Текст]: навчальний посібник / упоряд.: А. І. Мовчун, Л. І. Харсіка. – Київ: АВДІ, 2008. – 528 с.
Гобіт, або Туди і звідти [Текст] / Дж. Р. Р. Толкін; пер. з англ. О. О'Лір; літ. ред. Н. Федорак; конс.: Л. Рудницький, О. Фешовець. – 5-е вид. – Львів: Астролябія, 2017. – 384 с.
Сильмариліон [Текст]: [роман] / Дж. Р. Р. Толкін; за заг. ред. К. Р. Толкіна, пер. К. Оніщук, пер. віршів: О. О'Лір, Н. Федорак, літ. ред.: Н. Федорак, О. Фешовець, конс.: Л. Рудницький, О. Фешовець. – 3-є опрац. вид. – Львів: Астролябія, 2015. – 576 с.
Володар Перснів [Текст]: трилогія / Дж. Р. Р. Толкієн; пер. з англ. А. В. Немірова. – Харків: Фоліо, 2003. – Кн. 3: Повернення Короля. – Харків: Фоліо, 2003. – 396 с.